- здань
- марамарупривидпривідпримарапримару
Білорусько-український словник. 2014.
Білорусько-український словник. 2014.
зданьє — зданьє, зданє, зданнє, зданя думка, погляд, судження, теза, висловлювання, речення, міркування … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
стень — здань, прывід; падабенства, вобраз … Старабеларускі лексікон
зданє — зданьє, зданє, зданнє, зданя думка, погляд, судження, теза, висловлювання, речення, міркування … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
зданнє — зданьє, зданє, зданнє, зданя думка, погляд, судження, теза, висловлювання, речення, міркування … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
зданя — зданьє, зданє, зданнє, зданя думка, погляд, судження, теза, висловлювання, речення, міркування … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
баньныи — (8*) пр. 1.Пр. к банѩ во 2 знач.: двьри баньны˫а часто ѡ(т)вьрзаѥмы. оутрьнюѫ теплотоу издрѣють вънъ. СбТр ХII/ХIII, 112; Не лѣть нико||моу же дыма ѡ(т) поварьніци или ѡ(т) пещи баньное на соусѣда поущати. (βαλανείου) КР 1284, 320а б; Ефрѣмъ...… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
безблагодатьныи — (1*) пр. Неблагодарный: за нѩ же х(с)ъ туне оумре. безъблг(д)тьны˫а твари. непри˫азниваго здань˫а. се ли зазираѥши. б҃у бл҃годѣ˫анье. (ἀχάριστα) ГБ XIV, 10а … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
болѣти — БОЛ|ѢТИ (324), Ю, ИТЬ гл. 1.Быть больным, хворать: нѣкто болѩ лазорь. УСт XII/XIII, 18; [Владимир] болѩше велми. въ неи же болѣзни и сконцасѩ Парем 1271, 261; ѡ оударивъшимь в бою ближ(н)ѩг... лѩжеть же на ѡдрѣ болѩ. КР 1284, 261г; впаде в… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
възхыщати — ВЪЗХЫЩА|ТИ (68), Ю, ѤТЬ гл. 1. Брать, хватать: ѡни побѣгоша ча(д) сво˫а восхищающа. и скрегующе зубы своіми. СбПаис ХІV/ХV, 158 об.; Елико бо даруеть другомъ с гнѣвомъ. и паки си˫а въсхищаеть (ἀφαρπάζει) ЖВИ XIV–XV, 53а; || брать, забирать: [бог] … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
высочѣи — сравн. степ. То же, что высочаи во 2 знач. сдѣ свѣтъ истиньныи. свѣтельство б҃жье. видѣти и при˫ати достоино того свѩзавшаго и разрѣшившаго. и пакы свѩзавшаго высочѣе. (ὑψηλότερον) ГБ XIV, 7г; второе общюѥ(т) общеванье. мнозѣмь перваго преславнѣѥ … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
вѥкъ — ВѤК|Ъ1 (вѥкъ1100), А с. 1. Бесконечная протяженность во времени, вечность: тогда раздрѣши г҃ь вѣкъ чл҃вка ра(д) и раздѣли ѥ на времена и лѣ(т) на м(с)ци и д҃ни и часы. да размышлѩѥть чл҃вкъ временъ премѣну МПр XIV, 36; вѣкъ бо ни времѩ е(с). ни… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)